Новини
Бенефіціари проекту підтримки бизнесу у рамках тренінгу-консультації, не приховуючи нічого, поділились особистим досвідом створення власної справи.
Василина Бутрик, смт. Черняхів: “Колись мій тато казав: – основні три сфери це: харчування, медицина та зв’язок. У моїй сім’ї так і склалось,: мама – кухар, брат – медичний працівник, а я – продаю телефони. Як ми раніше жили без телефонів?Як казав мій тато, телефони – це не розкіш, а складова 3 важливих сфер: хачування, медицини та зв’язку”.
Будьте завжди на зв’язку та приїзджайте до нас у Черняхів ремонтувати та купувати телефони,”- закликала своїх колег по програмі розвитку бізнесу Василина.
Іван Резніков, смт. Іршанськ: Я займаюсь нарізкою ключів. З обладнання отримав – станки для даної справи. Все як і раніше. Місце те ж саме, робота теж, але клієнтів вже більше. Ось так. Поки все нормально. Помаленьку рухаємось та розвиваємось.”
Олександр Амерханян, м.Малин: “Для чого я брав участь у даному проекті? Я обрав непростий ринок у Малині. Це ринок – автошкола. Дуже специфічні клієнти в даній сфері. Люди обирають автошколи за таким способом: бабуся, мама, брат навчались там і я буду. Після участі у проекті отримав інтерактивний комплекс. Тепер я можу на великому екрані подавати якісну інформацію, розглядати білети з учнями школи. Без допомоги маркера чи крейди я можу малювати вказівні стрілочки та штрихи поверх основної картинки й так само просто повертатись до попереднього вигляду зображення. Наша діяльність міняє стереотипи.”
Андрій Дерев’янко, м. Київ: “Моя діяльність – це власна брокерська кантора. Ми оформляємо документи на авто завезені зі США. Грант допоміг придбати оргтехніку. Техніка мобільна. У мене працюють лише переселенців, тому, що їх не сильно беруть на роботу інші. Обладнання відразу стало виконувати свої функції. У штаті у мене дві людини й дві поза штатом, які можуть їздити на місця проведення робочих операцій. Сильно великі гроші не отримую від цієї діяльності. Це суто підтримка один одного. Наші мобільні послуги можуть приїхати у будь-яке місто.»
Юлія Квітковська, м. Київ: “Методику по якій я проводжу терапію виникла у Франції, але я навчалась цьому в Москві, після чого почала впроваджувати методику на місці проживання. Заняття дуже необхідні для дітей, але вони дорогі. Дешевше послуги свої не можу запропонувати, адже це не буде покривати витрати. Хочу залучити спонсорів, щоб батькам було простіше.”
Роман Сотник, м. Житомир: “Я масажист центру природного оздоровления “РаСвет”. Виправляю проблеми викривлення хребта. Завжди шукаємо першопричину появи фізичних проблем, більшість яких криється у психологічних розладах. Я мав ціль, яка є та розвивається. Ще хочу зібрати людей, які мають знання у своїй сфері та зможуть ділитись інформацією й робити суспільство здоровим.”
Вікторія Фетісова, м. Київ: “Я переїхала з Луганської області до Києва. В організації “Кримська діаспора” познайомилась з дівчатами, які займались шиттям. Виявилось одна з них моя однокласниця. Я запропонувала моїй мамі шити. Ми об’єднались з дівчатами. У результаті моя мама кроїла, дівчата шили, а я продавала. Протягом року познайомились з підприємствами, у яких були свої магазини та точки на базарах м. Києва. Я запропонувала їм сукні простого крою. Шили ми їх партіями. Масштаб все збільшувався, а швейна машинка була одна та не могла охопити весь спектр роботи. Після отримання гранту збільшилась можливість працювати з різними видами тканини, а також з’явилась нові робочі місця.”
Володимир Вакуленко, м. Коростишів: “Бізнес, яким я займаюсь не оптимістичний. Ми відправляємо людей в останній шлях. До отримання гранту я з командою брали полірований камінь та вирізали пам’ятники. Все робилось вручну болгаркою, після чого накладалось фото, але ми останнім не займались. Замовники часто просили зробити роботу до кінця. У такому випадку я завозив готовий пам’ятник тим, хто займався нанесенням фото на камінь. Побачивши незаповнену нішу, ми зрозуміли, що нам потрібно розширятись. У рамках проекту ми отримали станок, який на камні вибива портрети. Тепер робимо товар від А до Я. Ми навіть, виготовляємо та установлюємо пам’ятники для інших регіонів.”
Дмитро Моргун, м. Київ: “З маленькою командою ми переїхали з Донецької області. Сьогодні ми вже розширились та зробили нові робочі місця. Наші клієнти це, ті хто зробили одне замовлення у нас, їм сподобалось та тепер роблять у нас свої подальші замовлення. Є у нас одне досягнення. Ми отримали сертифікат Google Partners. Хочемо ще розширитись. Тепер у нас недостача кадрів. Якщо раніше було мало замовлень, то зараз невистачає робочих рук. Якість виконаних робіт покращилась. Вдячні, що МОМ підтримали нас. Будемо розвиватись. Поки хочемо працювати на Європейські країни. Плануємо рости далі.”
Анатолій Засоба, м. Київ: “У нашому житті наступив такий момент, коли потрібно було взяти необхідні речі та переїхати. Раніше ми жили в Криму. Перші три роки допомагали таким як ми , потім вирішили зробити щось для себе. У лютому у нас з товаришем з’явилась ідея «цікавої пекарні». Участь у проекті була дуже вчасною і ми розширили наші можливості. Літом у нас був тимчасовий штат з семи людей. Люди люблять, коли є контент у соціальних мережах, їм подобається спостерігати за просуванням чогось, тому ми не відстаємо. Спочатку люди купують очима, а потім куштують. Наша випічка не має яскравих фарб, ми робимо все смачно та натурально. Інвестиція – це педаль газу, за допомогою якої я можу їхати швидше.”
Андрій Круглов, м. Боярка: “Я займаюсь підбором фарб для машин. Участь у проекті створила два робочі місця. Зараз всі трамваї Києва фарбуються моєю фарбою. Навіть не один літак пофарбував.”
Максим Кордонський, м. Житомир: “Останні сім років я займаюсь транспортом – вантажним, ваговим. До березня 2017-го працював найманим працівником. Я відчув казковий момент та звільнився, почавши свій бізнес. Заснував компанію “Білдберг”. Для мене це був ніби поштовх. Я вирішив не чекати результатів проекту та почав діяльність. Два основні види нашої діяльності: оренда спецтехніки та грузові перевозки по Україні. Грант дозволив отримати оргтехніку, яка дозволила створити три нові робочі місця.
Вже наступного тижня їду до Німеччини купувати вантажівку для клієнта. Все починав з нуля і ось результат.”
Лілія Намєснік, м. Житомир (зправа): “Була територія на якій можна було поставити майданчик. Грошей, щоб заповнити це місце не було. Після участі у проекті ми отримали ігровий майданчик з лабіринтами. Ціле літо у нас не було відбою від клієнтів.”
Євгеній Петров, м. Житомир (на фото з права): “Займаюсь торгівлею. Морожену птицю поставляю на маленькі точки. У рамках проекту отримав контейнери для зберігання та транспортування товару. Це полегшило мою діяльність у рази.”